Як міняється термін служби сучасних гендиректорів
Гендиректорам компаній по всьому світу не слід розслаблятися. Призначення на цей пост цілком може виявитися не вершиной кар’єри, а лише недовгим її епізодом. Темпи змінюваності гендиректорів стрімко ростуть, а досвід, придбаний на цій посаді, ринок оцінює невисоко.
До таких висновків прийшли консультанти Booz Allen Hamilton, що перелопатили гори інформації про 2500 найбільших компаній миру.
Григорій Мілов
Вперше проблемою змінюваності гендиректорів міжнародна консалтингова компанія Booz Allen Hamilton зацікавилася в 1995 р., коли вийшов її перший аналітичний звіт на цю тему. Друге дослідження було проведене в 1998 р., а з 2000 р. дані про гендиректорів крупних компаній, що покидають пости, аналізуються щорічно.
Черговий звіт про проведене дослідження CEO Succession Study 2006 опинився у розпорядженні “Відомостей” за два дні до офіційного виходу в світ.
Робота гендиректора не простіша. Впродовж практично всього періоду досліджень ростуть вимоги акціонерів і рад директорів. А значить, і частка гендиректорів, вимушених покинути пост не по своїй волі, росте. Якщо в 1995 р. лише кожен восьмий гендиректор був вимушений залишити свій пост, то до 2006 р. – вже кожен третій.
За 11 років число гендиректорів, звільнених за незадовільні результати, виросло на 318%, а загальне число відходів з поста – всього лише на 59% (у п’ять разів менше).
В 2006 р., за даними Booz Allen Hamilton, 14,3% гендиректорів (357 з 2500) найбільших компаній залишили свої пости. Причому лише в 46% заміна була плановою. Інші були вимушені піти.
В список 2500 найбільших компаній миру консультанти Booz Allen Hamilton включили 26 російських компаній. При цьому гендиректора в 2006 р. помінялися в чотирьох з них: МТС, “Мечеле”, “Сибнефті” і Юкосе.
Консультанти Booz Allen Hamilton ділять можливі причини розставання гендиректора з компанією на три категорії: плановий відхід, звільнення за ініціативою акціонерів і злиття. У Росії було б правильно додати ще одну категорію: гендиректора перекупили, говорить Федір Шеберстов, партнер хедхантінгової компанії Pynes & Moerner.
За його оцінкою, кожен третій відхід російського гендиректора пов’язаний з отриманням ним вигіднішої пропозиції.
Далі – менше
Середній термін служби гендиректора в крупній компанії змінюється нерівномірно. Наприклад, в Північній Америці в 2006 р. він досяг максимуму за весь період вимірювання – 9,8 року, в Азіатсько-тихоокеанському регіоні – 9,5 року, а в Європі знизився до 5,7 року, не дивлячись на чудові фінансові результати, показані більшістю крупних європейських компаній.