Вічно незадоволений керівник
Багатьом керівникам не доводиться шукати зайвий привід для незадоволеності. Щоб витягнути з роботи з таким менеджером корисні уроки, важливо розібратися в причинах його негативної реакції.
В російському бізнесі досить часто зустрічаються керівники, які зловживають відповідями з частинкою “не”, відзначає Тетяна Сосновськая, партнер рекрутінгової компанії Flex. Вона розділяє хронічно незадоволених начальників на тих, хто користується негативною відповіддю умисне, і тих, хто це робить неусвідомлено, “за звичкою”.
В першому випадку категоричне “ні” може бути застосовано як провокація, щоб викликати людину на з’ясування відносин або конфлікт, міркує Сосновськая. За її словами, можливо, у начальника накопичилася незадоволеність в адресу підлеглого і він не знайшов кращого способу “помститися”. Друга група менш агресивна – сперечальники, продовжує Сосновськая.
Вони вірять в те, що істина в спорі, влаштовуючи його до місця і не до місця абсолютно зі всіма співбесідниками.
“Зазвичай начальник перебуває в упевненості, що він знає і бачить більше інших, – відзначає Євгеній Ройтман, власник компанії “Супершина”. – І недивно, що ситуації, коли “картинка” в голові шефа не співпадає з дійсністю, бувають причиною його незадоволеності”.
А так відбувається мало не щодня – наприклад, хтось запізнився на зустріч, у результаті може бути зламаний весь день, міркує Ройтман. Він сам нерідко опинявся в подібних умовах: “Перша реакція на будь-який несподіваний збій – роздратування, поки шукаєш його причини, під руку підвертається який-небудь підлеглий, який і стає винуватим. Ну а привід покритикувати завжди знайдеться”.
Американці Клаудії Хьюзманн довелося попрацювати з двома вічно незадоволеними начальниками. Перший – керівник молодої компанії – прискіпувався до всього, включаючи рекламні матеріали і логотип. Так, не дивлячись на абсолютно різні варіанти зображення логотипу, він “завжди вмудрявся знайти що-небудь схоже на свастику”, розповідає Хьюзманн.
Другий керівник ніколи відразу не приймав зроблену роботу. Він по декілька разів відправляв своїх підлеглих “доробляти”, але ніколи не міг пояснити, що ж він хоче побачити в результаті, розповідає Хьюзманн. Колишній керівник інженера Боба Бекера знаходив масу заперечень.
Погодитися з підлеглим означало для нього “втратити престиж, тому що ідея виходила не від нього” – так пояснює поведінку начальника Бекер.
Багатозначна відмова
Нескінченна незадоволеність може говорити про внутрішній страх начальника, відзначає Сосновськая. “До тактики негативної оцінки зазвичай вдаються люди, невпевнені в своїх інтелектуальних здібностях”, – додає Тереза Амабіле, професор Гарвардської школи бізнесу.