Вам хочуть поставити дохід
Там, де введений ЕНВД, багато фірм платять податок не з реального, а з поставленого доходу. Така система оподаткування покликана полегшити роботу компаній і індивідуалів. Спробуємо розібратися, чи так це відбувається насправді.
Л. Изотова
Фірми і підприємці зобов’язані платити єдиний податок з поставленого доходу тільки при одночасному дотриманні двох умов. По-перше, на території, де вони працюють, місцеві власті ввели ЕНВД. По-друге, вони згадали вид діяльності, яким займається компанія, в своєму рішенні (ст. 346.26 НК, визначення Конституційного суду від 16 березня 2006 р. 9-О).
У «вмененки» є величезна перевага. Ті, хто використовують цей режим, звільнені від більшості обов’язкових платежів. Зокрема від податку на прибуток, ПДВ, ЕСН, податку на майно (п. 4 ст. 346.26 НК). Хто ж ці «щасливчики»?
Вирішуючи, який вид діяльності потрапить під ЕНВД, місцеві власті вибирають з переліку, запропонованого в пункті 2 статті 346.26 Податкового кодексу. Там є громадське харчування, реклама, технічне обслуговування і миття автотранспорту, роздрібна торгівля, різні види послуг.
Кодекс дозволяє муніципальним і міським чиновникам самостійно визначати «перелік груп, підгруп, видів і окремих побутових послуг, що підлягають перекладу на сплату єдиного податку». Проте найчастіше в своїх рішеннях влади не указують конкретні види послуг, а пишуть просто «побутові». Саме тут і криється проблема.
Фірмі доводиться самостійно визначати, відносяться її послуги до оподатковуваних ЕНВД чи ні. І якщо компанія помилиться, то неприємностей не уникнути. Адже тоді доведеться не тільки переробляти весь облік, але і нараховувати ті податки, від яких вмененщики звільнені. А раптом помилка розкриється не відразу, тоді фірмі загрожують ще пені і штрафи.
Подібні справи не раз розбиралися в судах (ухвали ФАС Північно-західного округу від 24 квітня 2006 р. А56-49767/04, ФАС Східно–сибірського округу від 4 квітня 2006 р. А78-4664/2005-С2-21/348-Ф02-885/06-С1). Складність питання підтверджується і тією величезною кількістю листів, які постійно випускає Мінфін, пояснюючи які з послуг годяться для вмененки, а які немає.
Вивчайте класифікатор
Як зрозуміти, що послуги, які надає компанія або індивідуальний підприємець, можна віднести до побутових і відповідно перевести їх на сплату єдиного податку? Відповідь на це питання дає стаття 346.27 Податкового кодексу. Законодавці встановили, що побутовими називають ті послуги, які надають населенню за плату.
Ще одна істотна умова – вони повинні бути передбачені Загальноросійським класифікатором послуг ОК 002-93 (утв. ухвалою Держстандарту від 28 червня 1993 р. 163) і входити до групи 01 (перші дві цифри коду).