Мотивація співробітників
Успішна робота тієї або іншої організації складається з декількох чинників і, перш за все, із злагодженої і грамотно збудованої взаємодії співробітників і начальства. При цьому велика частина відповідальності за останнє лежить на плечах керівництво.
Тут в хід повинні йти всі можливі і не можливі методи і засоби, здатні дати співробітникам відчуття “хорошого начальника” і “улюбленої роботи”. Саме від цих психологічних категорій залежатиме рівень робочого настрою, атмосфера в колективі, а також кінцевий результат виконуваних дій.
Дійсно, мотиваційна складова в трудовому процесі грає далеко не останню роль. У теорії менеджменту наголошується, що відсутність мотиву у співробітників може привести до наступних негативних тенденцій:
Неякісна праця і частий брак. Довготривалі і часті збої у виробничому процесі.
Низький професійний рівень персоналу. Безініціативність співробітників. Незадовільний морально психологічний клімат в колективі. Надмірно висока текучість кадрів. Низький рівень виконавської дисципліни. Висока конфліктність як між керівником і підлеглими, так і між самими співробітниками. Негативне і недбале відношення до праці. Організаційна плутанина.
Низький рівень міжособових комунікацій. Небажання співробітників підвищувати свою кваліфікацію і удосконалювати свою працю. Діяльність керівництва негативно оцінюється персоналом. Незадоволеність роботою співробітників. Низька ефективність дії керівників на підлеглих.
Зацікавити службовців в успіху загального підприємства і квітучому майбутньому організації можна декількома доданками.
І тут вже, як мовиться, керівники “грають” на мотивації працівників залежно від рівня розвиненості фантазії: одні обходяться виплачуваною в строк заробітною платою і соцпакетом, інші обіцяють золоті гори і бурхливе кар’єрне зростання в самому найближчому часі, треті на досягнутому не зупиняються і намагаються на робочому місці відтворити обстановку щоденного свята і веселості.
Безумовно, все перераховане може дати певний результат, підвищити мотивацію і згладити конфліктну ситуацію, але без системного підходу тут обійтися ніяк не можна. Мотивація співробітників – справа тонка і тут важливо буде пам’ятати про наступні можливі труднощі:
– Мотиви формуються в процесі індивідуального розвитку. Необхідно з’ясувати на підставі яких можливостей і активуючих дій середовища виникають індивідуальні відмінності в мотивах, а також з’ясувати можливості зміни мотивів службовців шляхом цілеспрямованого втручання керівництва. В даному випадку ми маємо справу з проблемою розвитку і зміни мотивів.