Ефективна колоніальна політика банку
Помітно, що банки, що здійснюють поглинання, досягають однієї з поставлених цілей, тобто здатні збільшувати сумарні активи швидше за конкурентів. Проте для того, щоб поглинання були визнані ефективними, необхідний так званий «синергетичний ефект». А це не що інше, як перевищення темпів зростання доходів над темпами зростання активів при дуже позитивній динаміці в цілому.
Такого ефекту неможливо досягти, якщо у банку немає ефективної стратегії розвитку ринкових позицій, іншими словами, невірно сформульовані стратегія і цілі.
Стратегія, основною метою якої є «зайняти місце в першій п’ятірці банків», «відкрити 150 філіалів», «видати 100 млн. доларів іпотечних кредитів», не працює – і це не стратегія! Зараз у багатьох банків розроблена і задокументована стратегія розвитку мало не на найближчі 5-10 років.
Але якщо уважно аналізувати ці документи (а для багатьох банків стратегію допомагали розробляти професійні консультанти, часто – одні і ті ж), то багато в чому вони повторюють один одного. Зрозуміло, що якщо 50 банків одночасно поставили мету «увійти до п’ятірки», – вийде не у всіх.
Фактично стратегія тих банків, які розвивалися поступово, поступально розширювали власну філіальну мережу і не захоплювалися поглинаннями, – не менш ефективна, але менш ріськованна (мал. 12).
Не дивлячись на те що «Уралсиб» або Пробізнесбанк відрізняються в середньому вищими темпами зростання активів, це зростання не підкріплюється випереджаючим зростанням прибутковості бізнесу.
Тобто не можна говорити ні про який очевидний синергетичний ефект! Ризики, пов’язані з невдалою, або неефективною, або неправильною інтеграцією придбаного бізнесу, нівелюють позитивний ефект від зростання «кількості» і не дають йому перейти в якість.
І навпроти, хоча Райффайзенбанк або Промсвязьбанк не помітні на російському ринку M&A, їх стратегія самостійного і поступового розвитку забезпечила цілком задовільне зростання прибутковості, що дозволяє високо оцінювати таку бізнес-стратегию.
Достатньо показовим є приклад французької банківської групи BNP Paribas, яка після безуспішної спроби придбати контроль над банком «Російський Стандарт» вибрала шлях самостійного просування на ринок з своїми продуктами.
Елементами «агресивної стратегії» стануть інвестування в створення власної мережі з 150 відділень в крупних містах; активна рекламна кампанія, конкурентоздатні кредитні продукти Cetelem.
Через 2-3 роки стане очевидною ефективність вибраної стратегії, поки ж російські банки задаються питаннями: чи залишилися на ринку потенційно привабливі банки для поглинання, і чи не стане приклад BNP Paribas сигналом іншим банкам, що йдуть на російський ринок, про те, що вартість банків, що виставляються на продаж російськими власниками, вже перевищує справедливу?
Примітка . Джерело мал. 1-12: розрахунки Аналітичної групи VISION.
- Збуджена справа відносно Промэк-банку
- Питання застосування Положення Банку Росії F 266-П і Вказівки Банку Росії F 1376-У
- Інтервю Ігор Фіногенов президент НОМОС-банку
- Практика застосування Положення Банку Росії F 266-П в питаннях і відповідях
- Строкате програмне забезпечення зводить нанівець роботу банку