Ефективна колоніальна політика банку
З одного боку, ми маємо лідерів по темпах зростання доходів серед тих банків, які приєднували бізнес без витрачання власних ресурсів, що дозволило їм не втратити по дорозі клієнтів і продовжувати в тому ж темпі привертати нових.
Такі банки, як Росбанк або Інвестсбербанк, Сибакадембанк або Восточно-европейськая фінансова компанія, мали можливість розвивати бізнес дочірніх структур, не відволікаючи засобу з інших банків, без перекладу клієнтів і додаткового фінансування.
Тому вони змогли добитися великих темпів зростання бізнесу, чим, наприклад, група Пробізнесбанка, ВТБ або «Уралсиба», які практикували перехресне субсидування бізнесів, переказ коштів і клієнтів з одного банку в іншій.
Виходило, що на тлі стагнації основного і найбільшого банку («Уралсиб», Пробізнесбанк, Конверсбанк) розвивався бізнес менших за розміром дочірніх (регіональних, роздрібних, спеціалізованих) банків. Засоби переносилися на розвиток бізнесу, а найбільший банк «стояв», тобто фактично відставав від конкурентів і втрачав можливості для розвитку.
Такий ефект можна назвати «ризиком надмірного інвестування», який виявляється в недоліку ресурсів для одночасного розвитку бізнесів як комерційно незалежних суб’єктів, – недоліку кадрів, фінансів, технологій, можливостей власників і інших нематеріальних ресурсів.
На малюнку 10 ми також можемо побачити, що, як правило, ризики, пов’язані з M&A активністю, окупаються. Бізнес лідерів ринку M&A росте швидше, ніж у конкурентів – 320% проти 180% з початку 2003 року.
Інвестиції грають важливу роль. Коли конкуренція на банківському ринку кардинально посилюється, якісно змінюється банківський ринок, навряд чи варто економити на інвестиціях. Така економія може обернутися втратою частки на ринку через 3-5 років – час буде безповоротний втрачений.
Можна прослідкувати, за рахунок яких засобів робилися покупки: Росбанк, Сибакадембанк, Експобанк – засоби бізнес-групп («Інтеррос», Сибмашхолдінг, Peter Hambro Mining); «Уралсиб-никойл», Пробізнесбанк, «Академхим-конверс» – засоби, відвернуті з банків групи.
Коли за рахунок придбання банків фактично зменшуються засоби у розпорядженні інших кредитних організацій групи, це дає менший кумулятивний ефект і, загалом, невідмітно від простого збільшення статутного капіталу і не приводить до інтенсивного зростання ринкових позицій.
Для порівняння темпів зростання банків у стадії інтеграції з темпами зростання банків, що розвиваються власними силами, ми провели наступні розрахунки (мал. 11).
- Збуджена справа відносно Промэк-банку
- Питання застосування Положення Банку Росії F 266-П і Вказівки Банку Росії F 1376-У
- Інтервю Ігор Фіногенов президент НОМОС-банку
- Практика застосування Положення Банку Росії F 266-П в питаннях і відповідях
- Строкате програмне забезпечення зводить нанівець роботу банку