Банки дійшли до біржі
Російські банки нарешті дозріли для розміщення своїх акцій на біржах. До Ощадбанку цього не робив ніхто, а через місяць ВТБ проведе перше в країні IPO. За ними скоро послідують інші. Завдяки держбанкам правила розміщення спростилися, аналітики назвали акції банків вельми перспективними, а інвестори з цим погодилися.
Гюзель Губейдулліна
Дивно, але банківський сектор, один з найдинамічніших в російській економіці, майже не представлений на фондовому ринку. Формально на біржах торгуються акції 14 банків, але з них окрім Ощадбанку більш-менш ліквідні лише папери банку “Відродження”, Росбанка і Банка Москви. Захоплення IPO торкнулося кого завгодно – тільки не банки.
Минулого літа Росбанк зупинився буквально в кроці від операції, в останню мить він відмінив IPO, вважає за краще продати акції Societe Generale.
Піонером став, як і вважається лідерові, Ощадбанк. У лютому – березні він продав по відкритій підписці акцій на 230 млрд крб. Зараз йде IPO ВТБ. Воно завершиться в травні – банк планує привернути близько $6 млрд, розмістивши на біржах Москви і Лондона допеміссию приблизно на 23% капіталу.
Правила
Ці розміщення були б неможливі, коли б не лібералізація банківського законодавства. У січні вступив в силу закон, що дозволив нерезидентам набувати невеликих пакетів банківських акцій без узгодження з Центробанком. У свою чергу, ЦБ теж спростив розміщення акцій, відмінивши контроль за оплатою акцій, коли операція не перевищує 10 млн. крб. або 1% статутного капіталу банку.
Це дало можливість придбати акції Ощадбанку без здійснення контрольних процедур 30 059 з 30 243 нових акціонерів, говорив член ради директорів ЦБ Михайло Сухов.
Але цього опинилося мало. Ощадбанк міг би продати акцій на $5-7 млрд більше, якби іноземців не відлякали бюрократичні складнощі при оформленні заявки, нарікала перший зампред правління банку Алла Алешкина.
На її думку, процедура публічного розміщення акцій банків в Росії така важка, що навряд чи комусь ще вдасться його провести, особливо якщо він захоче привернути іноземних інвесторів, говорила вона.
Покупцям набагато складніше, ніж продавцеві. Щоб купити більше 1% акцій або вкласти понад 10 млн. крб., потрібно довести ЦБ свою фінансову спроможність. Для цього потрібний баланс і розрахунок чистих активів, яких повинно вистачити на оплату акцій. Іноземцям ще потрібно перекласти російською мовою свої фінансові і засновницькі документи.
Сухов пояснює критику тим, що нерезиденти виявили Ощадбанку незадоволеність незвичними для них процедурами, але нібито недобір, що мав місце, не обговорює: “Якби правила участі в розміщенні акцій дійсно стали істотним адміністративним тягарем, то акції не вдалося б розмістити за ціною, такою близькою до ринкової”.