Амортизаційна премія очима Мінфіну
З 1 січня 2006 р. організації отримали право при численні податку на прибуток швидше включати у витрати амортизацію по основних засобах. Проте питань по застосуванню цього права опинилися вельми багато. Відповідати на них узявся Мінфін.
Э. ГЛУХОВСКАЯ
Федеральним законом від 06.06.2005 N 58-ФЗ ст. 259 НК РФ була доповнена новим п. 1.1. Суть цього нововведення полягала в наданні платникам податків можливості використовувати новий, прискорений порядок списання у витрати сум амортизації основних засобів. Цей новий порядок списання здобув популярність як амортизаційна премія.
Загальне правило, сформульоване в п. 1.1 ст. 259 НК РФ, таке.
Організація має право включати до складу витрат звітного (податкового) періоду витрати на капітальні вкладення в розмірі не більше 10% первинної вартості основних засобів і (або) витрат, понесених у разі добудови, дообладнання, модернізації, технічного переозброєння, часткової ліквідації основних засобів, а також їх реконструкцій, суми яких визначаються відповідно до ст.
257 НК РФ.
Стосовно цього загального правила передбачено одне виключення – амортизаційна премія не може бути застосована до основних засобів, отриманих безоплатно.
Амортизаційну премію не можна застосовувати до вартості основних засобів, отриманих безоплатно.
Перш за все відзначимо, що вказана пільга є правом, а не обов’язком платника податків. Відповідно застосовувати п. 1.1 ст. 259 НК РФ чи ні – платник податків вирішує сам. Проте, практика його застосування викликає деякі питання і навіть розбіжності з контролюючими органами.
Одне з питань полягає в тому, чи повинне вказане право платника податків реалізовуватися по відношенню до всіх основних засобів або амортизаційна премія може застосовуватися вибірково, до деяких об’єктів основних засобів виключно за бажанням платника податків?
В листі від 13.03.2006 N 03-03-04/1/219 Мінфін Росії прокоментувало це питання так. Новий порядок списання витрат, вказаних в п. 1.1 ст. 259 НК РФ, застосовується відносно всіх основних засобів організації або не застосовується взагалі.
Треба відзначити, що така категорична думка Мінфіну не підкріплена ніякою аргументацією, окрім, власне, формулювання п. 1.1 ст.
259 НК РФ, з якої, якраз і не слідує ніяких подібних обмежень. Тому дане питання, щонайменше, є спірним. Правда, Мінфін указує, що розмір одноразового списання витрат встановлюється організацією самостійно в межах до 10% первинної вартості ОС і (або) вказаних в п. 1.1 витрат.
Виходячи з того, що відповідні положення необхідно “затвердити в обліковій політиці організації для цілей оподаткування” самостійно робимо другий висновок: розмір амортизаційної премії також не може довільно встановлюватися для кожного об’єкту, але є єдиним для всіх об’єктів основних засобів, відносно яких може застосовуватися премія.